Шлюбний договір

Що таке Шлюбний договір?

Шлюбний договір – це письмова домовленість між жінкою та чоловіком, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, або між особами, які вже перебувають у шлюбі, що визначає їхні майнові права та обов’язки. Шлюбний договір укладається відповідно до норм Сімейного кодексу України та обов’язково посвідчується нотаріусом і його головне призначення – врегулювання майнових відносин між подружжям, як на період шлюбу, так і на випадок його припинення.

Юридично шлюбний договір є цивільно-правовою угодою зі спеціальним суб’єктним складом. Це означає, що його можуть укласти лише майбутнє подружжя або вже одружені особи. Шлюбний договір визначає правила розпорядження майном і фінансовими зобов’язаннями.

Обов’язкова письмова форма означає, що усні домовленості не мають юридичної сили. Навіть якщо сторони погодили всі умови між собою, вони не матимуть правових наслідків без фіксації в письмовому документі. Закон вимагає чітко викладених положень із зазначенням прав і обов’язків кожної сторони.

Нотаріальне посвідчення є необхідною умовою чинності шлюбного договору. Нотаріус перевіряє дієздатність сторін, їхню добровільну волю, відповідність змісту договору вимогам законодавства та відсутність умов, що порушують права дітей. Без нотаріального посвідчення договір вважається таким, що не набрав юридичної сили.

Предметом шлюбного договору є виключно економічні аспекти спільного життя. До них належать право власності на майно, порядок його набуття, користування та поділу, розподіл доходів, обов’язки щодо погашення кредитів, участь у витратах сім’ї. Особисті немайнові права, такі як обов’язок проживати разом або порядок спілкування з дитиною, не можуть бути предметом такого договору.

Забороняється ставити одного з подружжя у вкрай невигідне становище і договір повинен зберігати баланс інтересів сторін. Якщо одна сторона фактично позбавляється всіх прав на майно або бере на себе непропорційні зобов’язання, суд визнає такі умови недійсними.

Шлюбний договір може встановлювати інший режим власності, ніж передбачений законом, так як за загальним правилом майно, набуте під час шлюбу, є спільною сумісною власністю. Шлюбний договір дозволяє визначити, що певне майно буде особистою приватною власністю одного з подружжя або що частки сторін у спільному майні будуть нерівними.

Договір може визначати порядок користування житлом. Наприклад, сторони можуть заздалегідь погодити, хто проживатиме в квартирі у разі розірвання шлюбу або які умови користування діятимуть під час спільного життя.

Шлюбний договір може врегулювати розподіл доходів. Це стосується як заробітної плати, так і доходів від підприємницької діяльності, дивідендів, орендної плати. Сторони можуть визначити, яка частина доходу вважається спільною, а яка залишається особистою власністю. В шлюбного договорі можуть бути визначені правила погашення кредитів та інших фінансових зобов’язань. Якщо один із подружжя планує придбання нерухомості в іпотеку або веде бізнес із залученням позикових коштів, договір може чітко закріпити, хто несе відповідальність за борги та у яких частках.

Набрання чинності залежить від моменту укладення і якщо договір підписаний до державної реєстрації шлюбу, він починає діяти з дня реєстрації шлюбу в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Якщо договір укладений після реєстрації шлюбу, він набирає чинності з моменту нотаріального посвідчення.

Шлюбний договір є правовим інструментом, який дозволяє сторонам самостійно визначити модель майнових відносин у шлюбі, та дозволяє відступити від загального режиму спільної власності та зафіксувати конкретні домовленості у юридично обов’язковій формі.

Коли і як можна укласти шлюбний договір в Україні?

Шлюбний договір може бути укладений у двох чітко визначених законом випадках:

1. До державної реєстрації шлюбу.
2. У будь-який момент після реєстрації шлюбу, незалежно від тривалості спільного життя.

Укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу можливе лише після подання заяви до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Сам факт заручин або усної домовленості про майбутній шлюб не дає підстав для нотаріального посвідчення договору. Нотаріус має переконатися, що сторони офіційно подали заяву про реєстрацію шлюбу. У такому випадку договір набирає чинності не з моменту його підписання, а з дня державної реєстрації шлюбу.

Якщо шлюб не буде зареєстрований, договір вважається таким, що не набрав чинності. Це означає, що жодні його положення не можуть застосовуватись.

Укладення шлюбного договору після реєстрації шлюбу не пов’язане з додатковими умовами. Подружжя може укласти його як через кілька днів після весілля, так і через багато років спільного життя. У цьому випадку договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення, якщо інше прямо не передбачено в самому тексті.

Як укласти шлюбний договір в Україні?

Процедура укладення шлюбного договору в Україні складається з 5 етапів.

1. Формування умов договору. Сторони повинні погодити, які саме майнові питання вони бажають врегулювати: питання власності на нерухомість, автомобілі, корпоративні права, порядок користування житлом, розподіл доходів, боргові зобов’язання.
2. Підготовка тексту договору. Текст може бути складений самостійно або за участі юриста. Документ повинен містити чіткі формулювання без подвійного тлумачення. Усі об’єкти майна бажано ідентифікувати максимально конкретно із зазначенням адреси, реєстраційних номерів або інших ідентифікаційних даних.
3. Звернення до нотаріуса. Шлюбний договір посвідчується будь-яким нотаріусом незалежно від місця проживання сторін. Обов’язковою є особиста присутність обох сторін. Представництво за довіреністю не допускається, оскільки нотаріус повинен перевірити особисту волю кожного з подружжя.
4. Перевірка нотаріусом законності умов. Нотаріус зобов’язаний перевірити дієздатність сторін, відсутність обмежень у правоздатності, а також відповідність договору вимогам законодавства. Якщо договір містить положення, що порушують права дитини або суперечать закону, нотаріус відмовляє у посвідченні.
5. Підписання договору в присутності нотаріуса. Сторони підписують документ після того, як нотаріус роз’яснив правові наслідки його укладення. Після підписання нотаріус здійснює посвідчувальний напис і реєструє дію в установленому порядку.

Для укладення шлюбного договору необхідні такі документи:

1. Паспорти сторін для підтвердження особи.
2. Реєстраційні номери облікових карток платника податків.
3. Свідоцтво про шлюб, якщо договір укладається після реєстрації шлюбу
4. Документ, що підтверджує подання заяви про реєстрацію шлюбу, якщо договір укладається до шлюбу.
5. Якщо у договорі згадується конкретне майно, потрібні документи, що підтверджують право власності.

Сторони можуть визначити, що певні положення діють протягом шлюбу, а окремі умови – після його розірвання, а також допускається встановлення строку дії окремих зобов’язань.

Якщо одна зі сторін є неповнолітньою, укладення шлюбного договору можливе лише за наявності письмової згоди батьків або піклувальника. У такому випадку нотаріус перевіряє наявність відповідних дозволів і додатково оцінює дотримання прав неповнолітньої особи.

Шлюбний договір не підлягає державній реєстрації як окремий правочин у реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте якщо його положення передбачають зміну режиму власності на конкретні об’єкти нерухомості, подальші реєстраційні дії будуть вимагати внесення змін до відповідних реєстрів.

Укладання шлюбного договору є добровільним. Жодна зі сторін не може бути примушена до його підписання. Якщо буде доведено факт примусу або введення в оману, договір може бути оскаржений у судовому порядку.

Укладення шлюбного договору в Україні можливе як до шлюбу, так і після його реєстрації. Процедура передбачає чітку письмову форму, нотаріальне посвідчення та відповідність закону. Договір починає діяти або з моменту реєстрації шлюбу, або з моменту його нотаріального посвідчення, залежно від часу укладення. Чітке дотримання процедури забезпечує його юридичну силу та подальшу можливість застосування в разі виникнення спору.

Що можна і що не можна прописати у шлюбному договорі?

Предмет шлюбного договору обмежується виключно майновими правами та обов’язками подружжя і це означає, що шлюбний договір регулює лише економічні аспекти спільного життя, порядок набуття, користування та розпорядження майном, а також фінансові зобов’язання сторін.

Що можна вказувати в шлюбному договорі?

Передусім у шлюбному договорі можна визначити режим майна, набутого до шлюбу. Закон встановлює, що майно, яке належало кожному з подружжя до реєстрації шлюбу, є його особистою приватною власністю. Проте сторони можуть уточнити порядок користування таким майном, встановити компенсаційні механізми у випадку інвестицій іншого з подружжя або передбачити інший порядок розпорядження. Наприклад, якщо один із подружжя вкладає кошти в реконструкцію житла, яке формально є особистою власністю іншого, договір може визначити порядок відшкодування вкладених коштів.

Окремо може бути врегульовано режим майна, набутого під час шлюбу. За загальним правилом таке майно є спільною сумісною власністю незалежно від того, на чиє ім’я воно придбане і шлюбний договір дозволяє встановити інший режим. Сторони можуть визначити, що певні об’єкти є особистою власністю того з подружжя, на чиє ім’я вони зареєстровані, або встановити спільну часткову власність із конкретним розміром часток, що виключає автоматичний поділ майна порівну у разі розірвання шлюбу.

У договорі можна детально прописати долю нерухомості, визначення права власності на квартиру, будинок, земельну ділянку, а також порядок користування житлом у разі розірвання шлюбу. Можна передбачити, хто проживатиме в помешканні, чи зберігається право користування для іншого з подружжя, чи виплачується компенсація.

Допускається врегулювання питань щодо рухомого майна, транспортних засобів, коштовностей, цінного обладнання, корпоративних прав. Якщо один із подружжя веде підприємницьку діяльність, договір може визначити, що частка в бізнесі або корпоративні права є його особистою власністю і не підлягають поділу.

Шлюбний договір може визначати порядок розподілу доходів і сторони мають право погодити, яка частина заробітної плати, дивідендів або інших доходів вважається спільною, а яка залишається особистою власністю. Можна встановити конкретні пропорції участі у формуванні сімейного бюджету, порядок покриття витрат на житло, навчання дітей або інші витрати.

Закон дозволяє включати до шлюбного договору положення щодо боргових зобов’язань. Можна визначити, що кредит, отриманий одним із подружжя, є його особистим зобов’язанням і не створює обов’язку для іншого. Також можна встановити частки відповідальності за спільними кредитами.

Допускається встановлення обов’язку щодо утримання одного з подружжя. Наприклад, договір може передбачати виплату грошового забезпечення у разі втрати працездатності або після розірвання шлюбу.

Що не можна вказувати в шлюбному договорі?

Існують чіткі обмеження щодо змісту шлюбного договору.

• Він не може регулювати особисті немайнові відносини.
• Заборонено включати положення, що визначають обов’язок проживати разом, порядок ведення побуту, народження дітей або будь-які інші аспекти особистого характеру.
• Не допускається обмеження правоздатності або дієздатності сторін.
• Неможливо встановити заборону на звернення до суду, на здійснення підприємницької діяльності або на розпорядження власним майном поза межами, визначеними законом.
• Шлюбний договір не може зменшувати обсяг прав дитини.
• Неможливо передбачити відмову від аліментів, позбавлення права на житло або інші обмеження.
• Встановлення умов, які ставлять одного з подружжя у вкрай невигідне становище. Якщо договір фактично позбавляє особу будь-яких майнових прав без адекватної компенсації, суд може втрутитися та визнати відповідні положення недійсними.
• Не допускається також включення умов, що суперечать імперативним нормам закону. Якщо положення договору прямо порушують норми Сімейного або Цивільного кодексу, вони не підлягають застосуванню незалежно від волі сторін.

Шлюбний договір є інструментом детального регулювання майнових відносин між подружжям і дозволяє змінити законний режим спільної власності, розмежувати активи, визначити порядок користування майном і відповідальність за зобов’язання. Водночас його зміст обмежений вимогами закону, які спрямовані на захист прав дітей, збереження балансу інтересів сторін та недопущення зловживань. Правильне формулювання умов забезпечує юридичну визначеність і можливість їх подальшого застосування у разі виникнення спору.

Чи можна змінити або розірвати шлюбний договір?

Закон прямо передбачає можливість зміни або розірвання шлюбного договору за певних умов. Оскільки договір регулює майнові права та обов’язки подружжя, його зміст може бути переглянутий у разі зміни обставин або за спільним рішенням сторін. Водночас будь-які зміни повинні відповідати вимогам форми та процедури, встановленим законодавством.

Зміна шлюбного договору за взаємною згодою сторін є найбільш простим і юридично безпечним способом коригування умов. Якщо подружжя дійшло згоди щодо нових правил розподілу майна або фінансових зобов’язань, вони мають право укласти додаткову угоду. Така угода складається у письмовій формі та обов’язково посвідчується нотаріусом, без нотаріального посвідчення зміни не матимуть юридичної сили. Додаткова угода стає невід’ємною частиною основного договору та діє з моменту її посвідчення, якщо сторони не визначили інший строк набрання чинності.

Розірвання шлюбного договору за спільною згодою також здійснюється шляхом нотаріального оформлення відповідної угоди. Сторони повинні особисто з’явитися до нотаріуса та підтвердити добровільність свого рішення. З моменту посвідчення угоди про розірвання договір припиняє дію, якщо інше не передбачено умовами самого документа.

Якщо одна зі сторін не погоджується на зміну або розірвання договору, питання може бути вирішене в судовому порядку. Суд розглядає справу за позовом заінтересованої сторони та оцінює підстави для втручання. Підставою для зміни або розірвання може бути лише істотна зміна обставин, яка суттєво впливає на майновий баланс між сторонами. Наприклад, значна втрата доходу, тяжка хвороба або інші обставини, що роблять виконання договору надмірно обтяжливим. Суд має право змінити окремі положення договору або розірвати його повністю, при цьому оцінюється відповідність умов принципу справедливості та дотримання балансу інтересів сторін.

Визнання шлюбного договору недійсним означає, що договір або його частина вважаються такими, що не створюють юридичних наслідків з моменту укладення. Підставами для визнання договору недійсним є:

• порушення вимог щодо форми,
• відсутність нотаріального посвідчення,
• підписання під впливом примусу або обману,
• недієздатність однієї зі сторін на момент укладення,
• включення умов, що порушують права дітей
• включення умов, що ставлять одного з подружжя у вкрай невигідне становище.

Сторони також можуть передбачити у тексті договору порядок його припинення або змін. Допускається включення положень про можливість односторонньої відмови у визначених випадках, якщо це не суперечить закону та не порушує баланс прав сторін.

Шлюбний договір може бути змінений або розірваний як за взаємною згодою, так і за рішенням суду. Закон забезпечує механізми захисту інтересів кожної сторони та передбачає можливість корекції умов у разі зміни життєвих обставин.

Як шлюбний договір впливає на поділ майна при розлученні?

Поділ майна при розлученні без шлюбного договору здійснюється за загальним правилом спільної сумісної власності, а наявність шлюбного договору змінює це правило. Це означає, що правила, встановлені сторонами, мають перевагу над загальними нормами Сімейного кодексу, якщо вони не суперечать закону і не визнані недійсними.

Приклади, як працює шлюбний договір:

1. Подружжя уклало шлюбний договір, у якому визначили, що квартира, придбана під час шлюбу, є особистою власністю дружини незалежно від джерела коштів. Після розлучення чоловік звертається до суду з вимогою поділити квартиру навпіл. Якщо договір чинний і не містить порушень, суд відмовляє у поділі, оскільки режим власності вже визначений договором і квартира не включається до складу спільного майна.
2. Чоловік під час шлюбу заснував товариство з обмеженою відповідальністю. У шлюбному договорі сторони передбачили, що корпоративні права та прибуток від підприємницької діяльності є особистою власністю чоловіка. Після розлучення дружина не може претендувати на частку в бізнесі або вимагати половину корпоративних прав, оскільки договір прямо виключає їх зі спільної маси майна.
3. Подружжя уклало договір, за яким кредит на придбання житла є особистим зобов’язанням того з подружжя, хто його підписав. Якщо після розлучення банк заявляє вимогу про стягнення заборгованості, інший з подружжя може посилатися на положення договору, щоб довести відсутність своєї солідарної відповідальності. У такій ситуації договір впливає не лише на поділ майна, а й на розподіл боргового навантаження.
4. Сторони визначили, що майно, придбане під час шлюбу, належить їм у частках 70 і 30 відповідно до внесених коштів. Після розлучення поділ здійснюється не порівну, а відповідно до встановлених часток і суд не застосовує презумпцію рівності, оскільки вона була змінена договором.
5. У договорі сторони встановили, що доходи кожного з подружжя залишаються його особистою власністю і не формують спільну масу. Якщо за час шлюбу один із подружжя накопичив значні грошові заощадження, інший не може вимагати їх поділу, якщо договір чітко визначає особистий режим доходів.
6. Якщо сторони передбачили, що у разі припинення шлюбу один із подружжя зберігає право проживання протягом визначеного строку або отримує компенсацію за виселення, суд враховує ці положення.

Водночас шлюбний договір не має абсолютної сили і якщо одна зі сторін доведе, що умови ставлять її у вкрай невигідне становище або порушують права дітей, суд може відмовитися застосовувати відповідні положення. Наприклад, якщо договір передбачає повну відмову одного з подружжя від будь-якого майна без компенсації та за відсутності власних джерел доходу, суд може визнати таку умову несправедливою.

Шлюбний договір не поширюється на майно, яке не охоплене його положеннями. Якщо в документі визначено режим лише щодо квартири та автомобіля, а інші активи не згадані, щодо них застосовується загальний режим спільної власності і суд поділить таке майно відповідно до стандартних правил.

Шлюбний договір суттєво змінює механізм поділу майна при розлученні. Він дозволяє заздалегідь визначити режим власності, частки, відповідальність за борги та порядок користування активами. За наявності чинного договору суд застосовує його положення як основне джерело регулювання майнових відносин між сторонами. Це забезпечує передбачуваність результату і зменшує обсяг доказування під час судового розгляду.

Шлюбний договір зразок

Нижче подано типовий зразок шлюбного договору. Він є прикладом структури але не враховує індивідуальні особливості конкретної ситуації.

Основні розділи зразка:

1. Сторони договору.
2. Режим майна.
3. Нерухомість.
4. Кредити.
5. Фінансові зобов’язання.
6. Порядок зміни.
7. Заключні положення.

Якщо вам потрібен шлюбний договір з урахуванням конкретної ситуації

На платформі https://rozluchennya-online.com.ua/ можна отримати підготовлений індивідуальний текст шлюбного договору з урахуванням:

• нерухомості;
• бізнесу;
• кредитів;
• дітей;
• проживання за кордоном.

Юристи сервісу спеціалізуються на сімейному праві з 2018 року, понад 7500 клієнтів скористалися послугами, 1400+ справ супроводжуються щороку, документи готуються відповідно до чинного законодавства України.

Питання та відповіді про шлюбний договір

Що таке шлюбний договір і яке його призначення?
Шлюбний договір – це письмова нотаріально посвідчена угода між особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, або між подружжям, яка визначає їхні майнові права та обов’язки. Документ дозволяє заздалегідь визначити, що буде вважатися особистою власністю, як розподілятимуться доходи та борги, а також які фінансові наслідки матиме розірвання шлюбу.

Коли можна укласти шлюбний договір в Україні?
Шлюбний договір можна укласти як до державної реєстрації шлюбу, так і після неї. Якщо він підписується до реєстрації, документ набирає чинності з дня реєстрації шлюбу. Якщо договір укладається між вже одруженими особами, він починає діяти з моменту нотаріального посвідчення.

Чи обов’язковий шлюбний договір при одруженні?
Шлюбний договір не є обов’язковим документом і укладається виключно за бажанням сторін.

Що можна прописати у шлюбному договорі?
Шлюбний договір може регулювати режим власності на майно, розподіл часток у нерухомості, порядок користування житлом, відповідальність за кредити, розподіл доходів, участь у витратах сім’ї, а також утримання одного з подружжя.

Що не можна включати у шлюбний договір?
Шлюбний договір не може регулювати особисті немайнові відносини, встановлювати обмеження щодо правоздатності сторін, визначати порядок спілкування з дитиною або позбавляти її права на утримання. Також заборонено включати умови, які ставлять одного з подружжя у вкрай невигідне становище або суперечать закону.

Чи можна змінити шлюбний договір після підписання?
Шлюбний договір можна змінити за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди, яка підлягає нотаріальному посвідченню. Якщо одна зі сторін не погоджується на зміни, інша має право звернутися до суду і суд може змінити договір у разі істотної зміни обставин.

Чи можна розірвати шлюбний договір?
Шлюбний договір може бути розірваний за спільною згодою сторін шляхом нотаріального оформлення або за рішенням суду.

Як шлюбний договір впливає на поділ майна при розлученні?
Якщо укладено шлюбний договір, суд при поділі майна керується його положеннями. Наприклад, якщо в договорі зазначено, що квартира є особистою власністю дружини, вона не підлягає поділу.

Чи можна укласти шлюбний договір, якщо є діти?
Так, шлюбний договір можна укладати незалежно від наявності дітей, проте він не може обмежувати їхні права.

Скільки коштує шлюбний договір в Україні?
Вартість шлюбного договору складається з нотаріального посвідчення та підготовки тексту. Нотаріальні послуги зазвичай коштують від 3000 до 9000 гривень. Підготовка індивідуального тексту юристом може коштувати від 4000 до 20 000 гривень залежно від складності умов.

Чи має силу шлюбний договір без нотаріуса?
Шлюбний договір без нотаріального посвідчення не має юридичної сили.

Чи може суд скасувати шлюбний договір?
Суд може визнати шлюбний договір недійсним повністю або частково, якщо він укладений з порушенням закону, під примусом, або містить умови, що порушують права дітей чи ставлять одну зі сторін у вкрай невигідне становище.

Чи поширюється шлюбний договір на майно, придбане до шлюбу?
За загальним правилом майно, набуте до шлюбу, є особистою власністю і шлюбний договір може лише уточнити порядок користування таким майном або компенсації у разі вкладення коштів іншим з подружжя, але не змінює сам факт первісної власності без окремого правочину.

Чи можна в шлюбному договорі прописати борги?
Шлюбний договір може визначити, що кредити, оформлені одним із подружжя, є його особистими зобов’язаннями. Також можна встановити порядок розподілу спільних боргів.

Чи діє шлюбний договір після розлучення?
Шлюбний договір продовжує діяти щодо положень, які регулюють наслідки розірвання шлюбу. Наприклад, якщо він визначає порядок поділу майна або виплату компенсації, ці умови реалізуються саме після розлучення.

Чи можна укласти шлюбний договір дистанційно?
Особиста присутність сторін є обов’язковою умовою і представництво за довіреністю не допускається. Якщо одна зі сторін перебуває за кордоном, можливе оформлення через консульську установу України або шляхом приїзду до нотаріуса.

Чи можна укласти шлюбний договір під час вагітності?
Закон не встановлює обмежень щодо укладення шлюбного договору під час вагітності, проте нотаріус перевіряє добровільність волевиявлення.

Чи потрібно реєструвати шлюбний договір у державних реєстрах?
Сам договір окремо не реєструється у реєстрі речових прав, проте якщо його положення передбачають зміну режиму власності на конкретне майно, подальші реєстраційні дії можуть вимагати внесення змін до відповідного реєстру.

Чи може шлюбний договір захистити бізнес?
Шлюбний договір може визначити, що корпоративні права, частки у товаристві або дохід від підприємницької діяльності є особистою власністю одного з подружжя і у разі розлучення такі активи не підлягають поділу, якщо договір чинний.

Чи варто укладати шлюбний договір перед купівлею нерухомості?
Якщо планується придбання нерухомості або оформлення іпотеки, шлюбний договір дозволяє заздалегідь визначити режим власності та відповідальність за кредит.